Родовід – це зведення всієї наявної інформації про походження конкретної людини, сім’ї або роду. Він є результатом генеалогічних досліджень, тобто дій, спрямованих на пошук та вивчення необхідних джерел інформації.
ЕТАПИ:
ЗБІР ВИХІДНИХ ДАНИХ
1. Пошукайте старі документи вдома
Перш за все необхідно передивитись всі наявні вдома сімейні документи. Свідоцтва про народження, шлюб і смерть. Старі паспорти. Військові квитки. Запитати про наявність подібних документів рекомендується у родичів.
Також відшукайте старі фотографії, встановіть, що за люди там знаходяться, знайдіть серед них своїх предків. Зверніть увагу на написи на звороті.
Всю знайдену інформацію фіксуйте у записник.
2. Намалюйте генеалогічне дерево
На аркуші паперу запишіть своє повне імʼя та дату народження.
Далі додайте батьків та поєднайте їх лінією шлюбу і приєднайте до сімʼї себе. Не забувайте вказувати дівочі прізвища жінкам.
Додайте за наявності до сімейного дерева братів чи сестер в порядку старшинства.
Далі слід згадати імена дідусів і бабусь, додавши їх у схему.
Наступним кроком в родинному дереві слід зафіксувати місця народження ваших батьків, дідусів та бабусь, а також дати їх шлюбів:
Таким чином, додаючи предків, близьких і далеких родичів, їх роки життя, ви створюєте генеалогічне дерево своєї родини.
Дерево в свою чергу може бути двох типів: висхідне та нисхідне:
Генеалогічні програми здатні значно полегшити процес створення дерева.
3. Бесіда зі старшими родичами
Наступним кроком буде візит до людей старшого покоління та проведення опитування. Потрібно задати питання про кожного з ваших спільних предків. Усю отриману інформацію потрібно фіксувати, вона знадобиться для подальших досліджень.
Рекомендації для бесіди зі старшими родичами.
Всю інформацію, окрім як в записник, рекомендується фіксувати на диктофон, а пізніше доповнити нею ваше генеалогічне дерево.
Також не забудьте запитати у родичів про наявність в них старих сімейних документів та фотографій та зробіть їх копії.
Після того як ви проведете бесіду з усіма можливими родичами (і не лише) старшого покоління, у вас на руках буде генеалогічне дерево, яке порівняно добряче розростеться. Але до нього потрібно ставитись з осторогою, адже побудоване воно на основі, головним чином, усних свідчень та спогадів. Тому наступним етапом буде архівна робота, ціллю якою буде підтвердження сімейних переказів документально, а також поглиблення їх.
Розпочинати опитування краще просто зараз. Поспішайте! Старше покоління не вічне, щодня когось із них не стає. А разом з людьми зникають безцінні спогади, які ніхто не в змозі повернути.
Візит на місцеве кладовище може додати інформації про роки життя та повні імена декого з родичів.
4. Систематизація віднайдених матеріалів
Перед початком дослідження ви маєте визначитись, яку родинну гілку будете досліджувати в першу чергу та обрати персону, від якої слід почати пошуки «вглиб». Як правило, це самий ранній відомий пращур (дід чи прадід).
Зібрані вами під вищезгаданих етапів дані ви маєте згрупувати за наступним зразком:
На кожну родинну гілку заповнюється окреме анкета, проводиться окреме дослідження (лінія діда по батьку, лінія бабусі по батьку, лінія діда по матері, лінія бабусі по матері тощо).
РОБОТА З ВІДКРИТИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
Перевірити й підтвердити віднайдену під час попереднього етапу інформацію можна з доступних джерел в мережі інтернет.
Насамперед це стосується Другої світової війни: записів про загиблих, військовополонених, нагороджених, остарбайтерів, працівників Трудармії та в'язнів концтаборів.
Репресії 1929 – 1954 років детально задокументовані, інформація про них міститься в базі даних та серії книг "Реабілітовані історією".
Голодомор 1932 –1933 років теж задокументовано, але по більшості сіл інформація зберіглась фрагментарно.
Бази даних Першої світової війни містять тисячі полкових журналів з описом втрат (загиблі, полонені, залишені на полі бою, зниклі без вісти, поранені), а такох сотні тисяч госпітальних карток поранених учасників бойових дій.
Далі у вас є два варіанти:
Якщо все ж вирішили самостійно. Читати далі
ПІДГОТОВКА ДО АРХІВНОЇ РОБОТИ
Для успішного проведення самостійного пошуку предків ви можете також замовити розробку покрокової стратегії дослідження у нас. За посиланням.
1. Побудова плану пошуків
Генеалогічне дослідження – це процес який в різних вихідних ситуаціях має різний рівень складності. Він залежить від багатьох факторів, зокрема:
Для того, щоб зрозуміти перспективи майбутнього дослідження, вам необхідно з’ясувати, як збереглися документи з історії вашого роду і де вони знаходяться.
Необхідно дізнатись в яких саме архівах зберігаються генеалогічні джерела по потрібному вам населеному пункту, їх кількість, а також ступінь збереженості. Справа в тому, що багато архівних документів не збереглися через війни, стихійні лиха, неналежні умови зберігання.
Проводиться попередній аналіз джерельної бази для дослідження по регіону, звідки походять ваші предки. На підставі джерельної бази ви зможете визначити перспективи подальшого дослідження.
Тут можуть допомогти каталоги метричних книг та фондові покажчики, які можна знайти на сайтах потрібних архівів.
В залежності від наявних архівних документів, розробляється стратегія їх дослідження.
ПРИКЛАД СТРАТЕГІЇ ЗА ПОСИЛАННЯМ
2. З якими джерелами потрібно працювати
В архівах зберігаються джерела різного характеру – від заміток в місцевих газетах і до документів, які допоможуть відновити втрачені біографії людей.
Зазвичай архівні генеалогічні джерела прийнято розділяти на дві категорії з хронологічної точки зору:
До першої категорії відносяться:
До другої категорії відносяться:
Наприклад, в метричних книгах і книгах ДРАЦС містяться відомості про такі важливі події в житті кожної людини, як народження шлюб та смерть.
Цікавими документами, в яких може зберігатися важлива інформація, є сповідні розписи церков, ревізькі казки з переписом тих чи інших груп населення, посімейні списки, дані обліку військовозобовʼязаних різних часів тощо. І завдяки їм можна з’ясувати своє походження та простежити розвиток роду.
БІЛЬШ ДЕТАЛЬНО ОЗНАЙОМИТИСЬ З ХАРАКТЕРИСТИКОЮ РІЗНИХ ГЕНЕАЛОГІЧНИХ ДЖЕРЕЛ МОЖНА ЗА ПОСИЛАННЯМ.
РОБОТА В АРХІВАХ
1. Робота з ДРАЦС
Відділи ДРАЦС за зверненням можуть видати повторне свідоцтво про смерть, шлюб чи народження ваших родичів. Потрібно лише надати документи, які засвідчують родинний зв'язок.
Якщо вам потрібна інформація, старша 1945 року, то книги ДРАЦС будуть знаходитись в обласному архіві, по місцю проживання ваших предків. При роботі з ними засвідчувати родинні стосунки не потрібно.
2. Погосподарські та домові книги
У сільських радах зберігаються надзвичайно важливі генеалогічні документи: погосподарські книги. У погосподарській книзі переписані всі жителі села. Зазначено повне ім'я, рік народження, національність, зв'язок із головою родини, відомості про господарство, та ще багато корисної інформації.
В основному, погосподарські книги збереглися за 1943 – 1944 роки і пізніше. Також варто згадати, що в книгах часів війни записані всі відсутні члени сім'ї, остарбайтери й учасники Другої світової, оскільки на момент укладання книг ще не було відомо про їх долю.
3. Архіви. Обласні, центральні, галузеві
Робота з джерелами в архівах – найбільш тривалий етап генеалогічних пошуків. Він потребує уважності, систематичності, терпіння та професійних навиків читання і розшифрування рукописів, написаних далеко не завжди каліграфічним почерком у давній манері письма. При цьому мова письма – не лише російська чи українська, а й польська, латинська, іврит, німецька, тощо (в залежності від походження предків).
Генеалогічні джерела, в переважній більшості випадків, знаходяться у державних архівах:
У всіх державних архівах діють єдині правила роботи дослідників у читальних залах, але конкретні умови кожного архіву мають свої особливості.
Інший фактор, який суттєво впливає на складність дослідження родоводу є місце проживання представників родинної лінії. Чим більшим був населений пункт і чим більше він мав релігійних установ, тим значніший об՚єм записів необхідно переглянути в пошуках.
Почерк та збереженість документів також грають важливу роль. Далеко не завжди записи виконувалися без помилок, чітко і каліграфічно. Окрім того, час від часу змінювалися виконавці тих записів і коли нові почерки виявляються надто своєрідними, то потрібен час, щоб навчитися їх вірно читати. Інколи, дослідникам доводиться мати справу і з джерелами у яких пошкоджені аркуші, або, взагалі відсутня якась частина документу.
Усю знайдену інформацію варто фіксувати та опрацьовувати відразу після її отримання, це дозволить ефективно планувати подальші кроки та вносити необхідні зміни в дослідження.
Необхідно також вести облік опрацьованих справ та інформації, яка в них віднайдена.
Хороший дослідник той, який вміє задати архівному джерелу правильні питання і видобути з нього максимум інформації.
На підставі зібраних документів ми встановлюємо родинні зв’язки, реконструюємо біографії представників роду, визначаємо роки їхнього життя, склад сімей, рід занять, відношення до військової служби, заняття, освіченість тощо.
ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результатом досліджень є належним чином впорядкована знайдена інформація, на основі якої можна побудувати генеалогічне дерево, скласти поколіний розпис і створити родовідну книгу. В результаті у вас буде цілісна картина вашої сімейної історії, яку можна буде передати нащадкам.
Найбільш повним способом розкрити і узагальнити все що відомо про рід є написання родовідної книги. До неї можна включити:
Часто результати генеалогічних пошуків замовляють у подарунковому форматі. У такому випадку готові матеріали дослідження потребують належного графічного оформлення. Практикується художнє оформлення генеалогічної схеми з подальшим друком на полотні, а також видання родовідної книги в поліграфії в дизайнерському оформленні.